Оніщук Олег Петрович народився у селі Путринці Хмельницької
області. У 1978 році закінчив Ізяславську середню школу №5.
У 1982 році закінчив Київське вище загальновійськове командне
двічі Червонопрапорне училище ім. М. В. Фрунзе.
Служив у Забайкальському, Туркестанському військових округах
на посаді командира взводу, з квітня 1987 р. — в складі обмеженого
контингенту радянських військ в Афганістані.
28 жовтня 1987 року командуванню стало відомо про рух каравану
душманів з Пакистану. Для його знищення було виділено групу з
16 розвідників-десантників під керівництвом старшого лейтенанта
Оніщука О. П. Група секретно здійснила в горах стрімкий марш у район
м. Шахджой (170 км від Кандагара). 30 жовтня було перехоплено
передовий загін зі зброєю. Вночі група Оніщука О. П. була оточена.
Вранці десантники вступили в бій. Сили були нерівними. Ворог відкрив по них
масивний вогонь з кулеметів, безвідкатних гармат, мінометів. У цьому бою загинув
Оніщук О. П., підірвавши себе і душманів, які оточили його,
останньою гранатою.
За цей бій старший лейтенант О. П. Оніщук Указом Президії Верховної
Ради СРСР від 5 травня 1988 року удостоєний звання Героя Радянського
Союзу (посмертно).
Матеріали старшого лейтенанта О. П. Оніщука зберігаються в
реліквійній експозиції «Трагедія і доблесть Афгану» Меморіального
комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни
1941-1945 років».
Матерiали наданi меморiальним комплексом «Нацiональний
музей iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 рр»,
вул. Січневого повстання, 44, тел. 285-88-62.
|