Про Олега Оніщука

Оніщук Олег Петрович народився у селі Путринці Хмельницької області. У 1978 році закінчив Ізяславську середню школу №5. У 1982 році закінчив Київське вище загальновійськове командне двічі Червонопрапорне училище ім. М. В. Фрунзе. Служив у Забайкальському, Туркестанському військових округах на посаді командира взводу, з квітня 1987 р. — в складі обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані.

28 жовтня 1987 року командуванню стало відомо про рух каравану душманів з Пакистану. Для його знищення було виділено групу з 16 розвідників-десантників під керівництвом старшого лейтенанта Оніщука О. П. Група секретно здійснила в горах стрімкий марш у район м. Шахджой (170 км від Кандагара). 30 жовтня було перехоплено передовий загін зі зброєю. Вночі група Оніщука О. П. була оточена. Вранці десантники вступили в бій. Сили були нерівними. Ворог відкрив по них масивний вогонь з кулеметів, безвідкатних гармат, мінометів. У цьому бою загинув Оніщук О. П., підірвавши себе і душманів, які оточили його, останньою гранатою.

За цей бій старший лейтенант О. П. Оніщук Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 травня 1988 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Матеріали старшого лейтенанта О. П. Оніщука зберігаються в реліквійній експозиції “Трагедія і доблесть Афгану” Меморіального комплексу “Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років”.

Матерiали наданi меморiальним комплексом “Нацiональний музей iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 рр”, вул. Січневого повстання, 44, тел. 285-88-62.